Яна Руденко
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору — цьогоріч 23 листопада. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті політики Радянського союзу щодо хлібозаготівель і колективізації, від голоду в Україні померли мільйони людей. Оцінки коливаються від трьох до десяти мільйонів смертей. Цей штучний голод визнаний геноцидом українського населення в Україні та понад 30 країнах світу, в тому числі й в Німеччині з 2022 року. У цей день українці запалять свічки у своїх домівках, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору.
«Голодомор був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави», — йдеться на сайті Національного музею Голодомору-геноциду. Люди померли від голоду внаслідок повного вилучення всіх запасів зерна та подальшої конфіскації всіх інших продуктів харчування та майна — як покарання за невиконання плану хлібозаготівель. «Такого явища не було в жодній іншій республіці СРСР», — зазначається на сайті музею.
У 2022 році Голодомор визнали геноцидом і в Німеччині. «Масовий голод не був результатом неврожаю, а був відповідальністю політичного керівництва Радянського Союзу під керівництвом Йосипа Сталіна», — йдеться у позапартійному поданні до Бундестагу, яке було прийнято 30 листопада 2022 року. Голодомор є «злочином проти людства», і з сьогоднішньої перспективи «історико-політична класифікація як геноциду очевидна», пишуть депутати. «Питання про те, чи був голод спричинений з метою знищення України як нації, досі залишається дискусійним серед істориків. Тому визнання Голодомору геноцидом вважається політичним рішенням», — зазначає Федеральне агентство з громадянської освіти.
Офіційно Радянський Союз заперечував масовий голод в Україні та відкидав благодійну допомогу, що пропонували різні країни світу — часто за сприяння українців-емігрантів. Після того, як режим перетворив Україну на територію масового голоду, були введені заборони на пересування. «Лише селянам України та Кубані було заборонено виїжджати до міст, до Росії та Білорусі. 22,4 мільйона людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору. До жодного іншого адміністративного регіону СРСР чи республіки подібного рішення не було застосовано» — зазначено на сайті музею Голодомору-геноциду. В Україні вимирали цілі родини та села. Мільйони людей також померли від голоду в Казахстані та інших частинах Радянського Союзу. «Кількість жертв не піддається науковому підрахунку донині», — повідомляє ARD Tagesschau.
Водночас радянський уряд мав значні запаси зерна і під час Голодомору експортував його за кордон. Людей, які намагалися приховати навіть невелику кількість їжі, розстрілювали. Згідно з так званим «Законом про п’ять колосків», який передбачав покарання за розкрадання колгоспного майна, навіть кілька колосків, що перезимували під снігом у полі, вважалися крадіжкою. За це розстрілювали на місці та конфісковували майно. За наявності пом’якшувальних обставин вирок становив щонайменше десять років ув’язнення в таборах. Амністія була неможлива. Водночас за тогочасним законодавством навіть умисне вбивство каралося ув’язненням до десяти років, а крадіжка чужого майна — трьома місяцями примусових робіт. У період з 1931 до 1940 років за цим законом було засуджено 182 173 особи — в тому числі діти, які намагалися знайти хоч якусь їжу.
У самому СРСР пам’ять про жертв Голодомору десятиліттями була під забороною – жодних публічних розмов та вшанування пам’яті загиблих. Лише після відновлення державної незалежності українському народу вдалося зняти табу з теми Голодомору.
Ще у вересні 1933 року всі, хто співчував українцям і засуджував дії радянської влади, вшановували пам’ять жертв Голодомору за кордоном. У Німеччині, якою вже правив Адольф Гітлер, на заклик апостольського візитатора для українських емігрантів отця Петра Вергуна, 11 вересня 1933 року в Берліні відбувся день жалоби з панахидою за мільйонами померлих від голоду українців.
Більше інформації про Голодомор англійською та українською мовами можна знайти на сайті Національного музею Голодомору-геноциду: Holodomor Museum
Класифікацію можна знайти на сайті Федерального відомства громадянської освіти німецькою мовою: bpb | Holodomor
tun24111915