Чи хочуть біженці з України перспектив на ринку праці або вищих соціальних виплат? Відповідь: хороша і добре оплачувана робота. Такий результат показало дослідження Інституту ifo. Для цього команда опитала понад 3300 українців в Європі.
На першому місці при виборі країни для втечі стояла перспектива роботи, яка відповідає кваліфікації та вищому заробітку. Це «має значно більший вплив на рішення біженців про те, до якої країни вони поїдуть, ніж соціальна допомога та інші державні виплати», – цитує Пану Путваара в повідомленні. Він очолює Центр міграції та економіки розвитку ifo.
Вибір між двома шляхами
Учасники дослідження могли вибрати між двома вигаданими країнами з різними умовами. Якщо одна країна обіцяла кращі професійні перспективи, респонденти вибирали її з імовірністю, вищою на 15 процентних пунктів. Також мала значення заробітна плата. Якщо середня зарплата в одній країні була на 500 євро вищою, ніж в іншій, респонденти з імовірністю на 9 відсоткових пунктів частіше обирали країну з вищою заробітною платою. Це стосувалося також і безробітних.
Сім’я важливіша за близькість до України
Місце проживання друзів і родичів також є важливим фактором для респондентів при виборі країни. Географічна близькість до України мала менше значення, за даними дослідників. Вони також запитували про наміри повернутися в Україну та про наслідки такого рішення. Результат: ті, хто планував «оселитися надовго за межами України», віддавали перевагу «країнам, що знаходяться на більшій відстані, але мають економічні переваги порівняно з країнами, де проживають родичі та друзі».
Уряд сперечається про Bürgergeld
Уряд CDU/CSU і SPD у Берліні хоче, щоб до Німеччини приїжджало менше біженців. Тому в коаліційній угоді він передбачив погіршення умов для українців. Ті, хто приїде до Німеччини після 1 квітня 2025 року, повинні отримувати менше грошей – так само як і шукачі притулку. Лідер CSU Маркус Зедер хотів, щоб українцям, які вже проживають у Німеччині, також припинили виплачувати Bürgergeld. Це викликало бурхливу критику з багатьох сторін.
Скорочення мають «незначний ефект»
На думку дослідників Центру міграції та економіки розвитку ifo, план скорочення соціальних виплат, щоб зробити втечу до певних країн менш привабливою, має «лише незначний ефект», за словами Івонне Гізінг, заступниці директора Центру ifo. Крім того, скорочення державної допомоги може «мати негативний вплив на інтеграцію в довгостроковій перспективі», зазначила Гізінг.
Інтеграція на ринку праці просувається
У жовтні 2024 року в Німеччині проживало близько 1,25 мільйона українців. У липні 2025 року понад 930 000 українців були працездатного віку від 15 до 65 років, з них близько 568 000 – жінки. «Інтеграція людей з України на ринку праці просувається», – написало Федеральне агентство з питань праці в лютому 2025 року. На той час було працевлаштовано майже 300 000 українців, з них понад 245 000 були застраховані в системі соціального страхування. Було відзначено «значний прогрес» в їх інтеграції на ринку праці. Незважаючи на складну економічну ситуацію, рівень інтеграції зріс більш ніж удвічі і «таким чином, порівняно із загальним середнім показником, розвинувся дуже добре».
Джерела
Див. дослідження ifo: ifo | Прес-реліз дослідження «Біженці з України»
Див. Федеральне агентство з питань зайнятості: Агентство з питань зайнятості | Майже 300 000 осіб з України працевлаштовані.
tun25080503