Брігітте Гізель
У своїй країні вони були кваліфікованими фахівцями, часто добре заробляли. Потім почалася війна або громадянська війна, і вони втекли. Зараз багато біженців живуть у Німеччині і хотіли б знову працювати за своєю старою професією. Але це не так просто, оскільки в Німеччині інші вимоги, а дипломи та професійні кваліфікації не визнаються. Проте консультанти з питань визнання кваліфікації допомагають біженцям та іншим мігрантам знову знайти роботу в Німеччині. Аня Гесслер – одна з них. Вона є керівницею відділу визнання кваліфікації та кваліфікації в організації IN VIA в Ульмі. Це професійна асоціація Карітасу, яка спеціально займається жінками та людьми з міграційним минулим. Гесслер та її команда відповідають за всіх, хто звертається за порадою в адміністративному окрузі Тюбінген. Він охоплює трикутник між Тюбінгеном, Ульмом і округом Бодензее.
Немає аналогічних професій у Німеччині
До консультантів постійно звертаються люди, які у своїй країні мали професію, якої в Німеччині взагалі не існує, розповідає консультантка. «Типовим прикладом є «фельдшер», – каже Гесслер. В Україні та інших східноєвропейських країнах фельдшер – це професія, яка знаходиться між лікарем і медсестрою. Фельдшери лікують рани, ставлять діагнози, надають першу допомогу і забезпечують базову медичну допомогу в сільській місцевості. Вони не мають вищої освіти. У Німеччині ж немає нічого подібного. Без вищої освіти та ліцензії ніхто не може працювати лікарем. Існують також чіткі правила для медичного та сестринського персоналу.
У таких випадках Гесслер та її колеги спочатку шукають аналогічну професію – в даному випадку це професія медичної сестри. Потім перевіряють, чи є умови для визнання кваліфікації, але часто це не так. Однак це не означає, що для іммігрантів є тільки допоміжні роботи: вони можуть як фахівці з-за кордону подати заявку на часткове визнання, одночасно покращуючи свої мовні знання та набуваючи практичного досвіду. За допомогою кваліфікаційного тесту можна подати повторну заявку на визнання. Таким чином, навіть «польовий медик» може стати медичним працівником.
Онлайн–консультації навіть в‘єтнамською мовою
Консультації вимагають багато часу. Тому консультанти IN VIA регулярно проводять зустрічі в 20 містах дев’яти міських і районних адміністративних округів, у тому числі в Ройтлінгені та Тюбінгені. За домовленістю вони приїжджають, наприклад, до центру зайнятості, центру прийому біженців або інтеграційного центру. «Ми є скрізь, де є мігранти», – каже Гесслер. За потреби залучаються перекладачі. Деякі консультанти самі володіють ексклюзивними мовними навичками, тому консультація може відбутися навіть у форматі відеоконференції в’єтнамською мовою. Тільки минулого року IN VIA провела 3000 первинних консультацій в адміністративному окрузі Тюбінген. 7,75 посад фінансуються частково федеральним урядом, частково землею Баден-Вюртемберг. Консультаційні центри з визнання іноземних професійних кваліфікацій є спільною пропозицією програми підтримки «Інтеграція через кваліфікацію (IQ)» та Міністерства соціальних справ землі Баден-Вюртемберг. Сама процедура визнання зазвичай триває три-чотири місяці.
Зацікавлені в консультаціях приїжджають з усіх куточків світу, іноді потенційні фахівці звертаються навіть з-за кордону – це наслідок Закону про імміграцію кваліфікованих фахівців. «Найбільший попит зараз спостерігається серед біженців з України», – каже Аня Гесслер. «У 2023 році він зріс на 120 відсотків». Але й біженці з Туреччини чи Сирії часто звертаються за порадою. Натомість зменшується кількість запитів на консультації від громадян ЄС з Хорватії чи Угорщини або з країн-кандидатів на вступ до ЄС – Північної Македонії та Боснії.
Дещо можна зробити і без визнання
Серед біженців з України, які хочуть працювати тут за своєю професією, дуже багато академіків, як каже Гесслер, «набагато більше, ніж з професійною освітою». Серед них економісти, інженери, лікарі та соціальні працівники. «Багато хто з них має дуже хорошу освіту», – каже керівниця відділу. Іноді виникають проблеми через те, що в Україні перехід з однієї сфери діяльності в іншу, очевидно, легший, ніж у нас: так, одна з її клієнток спочатку закінчила юридичний факультет, а потім працювала соціальною працівницею. Однак як соціальна працівниця вона не має професійного диплома, який міг би бути визнаний тут.
Не для всіх професій потрібне визнання. Ті, хто працює за нерегульованою професією, наприклад, агроекономіст у сільському господарстві, можуть це робити в Німеччині без додаткових доказів. Проте роботодавці часто вимагають документ, що підтверджує кваліфікацію. Знання німецької мови зазвичай є обов’язковим. «Роботодавці вимагають відповідного рівня мови», – каже Гесслер. Іноді це іспит на рівні B2 або вище, іноді достатньо базових знань. «Вивчайте німецьку», – радить Аня Гесслер усім, хто звертається до неї за консультацією. «Мова – це ключ».
Швидке визнання зазвичай відбувається у ремеслах та професіях, що належать до сфери діяльності промислових і торгових палат. Складніше з медичними сестрами та лікарями. Гесслер радіє: «Процеси стали простішими». Так, багато дипломів з України більше не потрібно перекладати, а можна просто завантажити для процедури визнання.
tun25050202