Щоденні новини про ситуацію біженців та практичні поради для повсякденного життя були й залишаються основою tuenews INTERNATIONAL — спочатку в друкованому форматі, а згодом і онлайн. Крім того, вже на ранньому етапі з’явилися культурні теми: їхня мета полягала в тому, щоб зробити культури країн походження зрозумілішими для інших біженців, а також для німецьких читачів. При цьому порушували й тему міжкультурної зустрічі цих звичаїв із традиціями країни перебування — Німеччини. Наприклад, детально розглядалася ситуація мусульманок, які носять хіджаб, та досвід дискримінації, з яким вони стикаються в німецькому суспільстві. Три мусульманські жінки (дві з хіджабом, одна без) взяли інтерв’ю в ісламської теологині, щоб з’ясувати, що саме Коран говорить про носіння хіджабу. Інший приклад: як біженці дають собі раду зі складною німецькою культурою хліба та її заплутаними назвами? «Є жарт, що в Німеччині є сотні видів хліба: більшість називаються “оцей”, а наступний за ним — “ні, отой поруч”». Про це розповів відомий пекар в інтерв’ю tuenews INTERNATIONAL. Також щорічний Рамадан був темою численних просвітницьких репортажів.
Під час підготовки таких великих матеріалів часто було корисно звертатися до експертів, коли надійні джерела було складно знайти. Тому редакція постійно налагоджувала контакти з науковцями та експертами-практиками. Інтерв’ю та оформлення розмови в текст стали звичним журналістським підходом до складних тем.
Нове в редакції: археологія та нумізматика
Важливого значення набула рубрика «Культура» під час пандемії коронавірусу наприкінці 2020-го та на початку 2021 року, коли до tuenews INTERNATIONAL приєдналися двоє нових авторів. Один із них Юсеф Канджу, сирійський археолог і антрополог, колишній директор Національного археологічного музею в Алеппо. А також Стефан Крмнічек, австрійський нумізмат з Тюбінгенського університету, який регулярно писав матеріали про античні монети зі східних країн, що зберігаються в музеї університету. Так тема «культури» стала другою важливою тематичною лінією tuenews INTERNATIONAL — науково обґрунтованою і водночас написаною зрозумілою мовою.
У перших статтях Юсефа Канджу, наприклад, ішлося про те, як ще в кам’яному столітті тісне співіснування людей і тварин призвело до перших епідемій; як відкриття 2700-річного виноробного преса в Лівані підтвердило, що виноробство на Близькому Сході має дуже давню історію. Або що вже 6000 років тому на сирійській землі відбулася війна, яка нині вважається найдавнішою відомою згадкою про збройний конфлікт у світі.
Античні монети зазвичай вважають доволі «сухим» і складним для розшифрування матеріалом. Стефан Крмнічек у своїх текстах показав, що з них можна дізнатися: наприклад, що «Філіп I Араб», який походив із території сучасної Сирії, зміг стати римським імператором, а сирійка навіть була бабусею двох римських імператорів. З монети з Гіндукушу можна дізнатися, що грецьке королівство простягалося аж до півночі Афганістану. Монета з міста Газа свідчить, що в давнину це місто було одним із найважливіших портів регіону для торгівлі ладаном з внутрішніх районів Аравійського півострова.
Матеріали про культуру зібрали найбільше переглядів
Особливо вражало те, що ці матеріали з культурної історії мали найвищі показники переглядів серед усіх статей і набирали по кілька десятків тисяч переглядів. Виявилося також, що вони були особливо популярні арабською та перською мовами в усьому світі — очевидно, поширювалися через соціальні мережі.
У наступні роки, без спеціального планування, сама собою сформувалася спільна наскрізна тема — міграція як рушійна сила культурної еволюції. Звичайно, не було несподіванкою, що в давніх високорозвинених культурах Месопотамії на Євфраті та Тигрі з’явилися перше письмо й алфавіт, перші системи числення та музичні композиції, що тут були засновані перші школи світу та встановлені деякі популярні нині традиції, як-от надгробки, наприклад. Усі ці культурні здобутки згодом поширилися на Захід — до сучасної Європи.
Але ще десятки тисяч років тому перші сучасні люди виду Homo sapiens спершу мігрували з Африки на Близький Схід, а вже звідти поширилися до Європи. Приблизно 10 000 років тому на Близькому Сході «винайдено» землеробство — так виник осілий спосіб життя як нова форма існування поряд із кочовим, і почалося спорудження гігантських культово-релігійних комплексів. За сучасними даними, цю культурну еволюцію просували не лише торгівля та обмін: її принесли й великі хвилі міграції — спочатку переселення людей з Анатолії до Європи, що почалося 8000 років тому, а через 2000 років — так званих степових вершників із Центральної Азії. Те, що ці міграційні потоки приблизно на 90 відсотків визначають генетичну спадковість сучасних людей у Центральній Європі й, зокрема, їхній світлий колір шкіри, — один із нових висновків палеогенетики.
Андалузький вплив на розвиток Європи
У Середньовіччі вплив зі Сходу на Центральну Європу тривав: поширення ісламу у VIII столітті призвело до 800-річного культурного розквіту в Андалузькій державі на півдні Іспанії. Її інновації в гігієні та медицині, астрономії, математиці, архітектурі, сільському господарстві та системах зрошення вплинули й на середньовічну Центральну Європу. Але й такі невід’ємні складові сучасного повсякденного життя, як кав’ярні, є «експортом» з Близького Сходу: перші кав’ярні з’явилися в Дамаску та Алеппо, а потім поширилися через Стамбул до Європи. Про ці та багато інших історичних і культурних явищ можна прочитати в матеріалах tuenews INTERNATIONAL.
Зрозуміти іслам та арабську культуру
Нарешті, варто згадати ще один напрям, за який переважно відповідає редакторка Оула Махфуз, викладачка арабської мови з Дамаска. Вона створила серію статей, спрямованих проти поширеної необізнаності щодо ісламу та культури мусульманських країн. Ці тексти, зокрема, для зацікавлених німецьких волонтерів, які активно допомагають біженцям.
Серед тем були, наприклад, Хадіджа — перша дружина пророка Мухаммеда, поняття «халяль» і «харам», правила шлюбу в ісламі, а також «Дамаск: батьківщина троянд, ірисів і жасмину», арабська каліграфія або походження шахів.
Міхаель Зайферт
tun25121704
www.tuenews.de/uk