23. Травня 2026

Найстаріший університет світу — у Марокко

Коли йдеться про найстаріші університети, у Центральній Європі зазвичай називають — саме в такому порядку — Болонью, Париж та Оксфорд. Ці університети почали працювати наприкінці XI або у XII столітті. Точну дату заснування визначити неможливо через брак джерел за цей період. Водночас мало хто знає, що найстарішим університетом світу вважається університет у королівському місті Фес у Марокко, заснований більш ніж за двісті років до перших європейських університетів. Принаймні так зазначено в Книзі рекордів Гіннеса та в описі ЮНЕСКО щодо світової культурної спадщини Старого міста Феса.

Заснований жінкою?

Історія заснування спирається на джерело історика XIII століття і звучить дивовижно. Згідно з ним, Фатіма аль-Фіхрі, яка, як вважається, була дуже побожною, у 859 році на власні кошти збудувала мечеть посеред медини Феса — старої історичної частини міста з вузькими вуличками, ринками й мечетями. При мечеті діяла школа Корану — медресе, ісламська релігійна школа. Вона була донькою багатого купця з Кайруана в Тунісі, який, як і багато інших, переселився до Королівства Марокко. Мечеть, як і квартал мігрантів, назвали «аль-Каравіїн», що означає «люди з Кайруана». Деякі сучасні історики ставлять цю версію заснування під сумнів — передусім тому, що під час реставраційних робіт у XX столітті було виявлено зафарбований напис. Він приписує заснування мечеті синові тодішнього короля Ідріса II.

Немусульманські туристи можуть побачити лише це: вид на внутрішній дворик мечеті Аль-Каравіїн. Фото: Міхаель Зайферт.

Від школи Корану до університету

Відкритим залишається і питання, коли школа Корану перетворилася на ширший освітній заклад у розумінні університету. Історики, оцінюючи це заднім числом, мають різні погляди. Відносно достовірним вважається, що це сталося в XI столітті, за часів правління династії Альморавідів. Найстаріший відомий на сьогодні академічний ступінь у медицині був присвоєний у Фесі в 1207 році. Арабською він називався «іджаза» — це можна перекласти як ліцензія або дозвіл на викладання. Про це є свідчення в джерелі того часу.
До теології, окрім медицини, згодом додалися ісламське право, граматика, риторика, логіка, математика, астрономія та географія. Подібним шляхом розвивалися і європейські університети: зі шкіл поступово виростали навчальні заклади для окремих професій — юристів, теологів, медиків. З часом у цих закладах також розширювався спектр дисциплін.
Збереглися відомості про особливий стиль викладання в університеті у Фесі, який описують поняттям «вчені біля колон». У величезній молитовній залі великої мечеті вчені сиділи біля певних колон. Ці колони стали постійними «місцями навчання». Учні точно знали, який викладач сидить біля якої колони, і могли навчатися за відкритою структурою. Без фіксованого розкладу студенти вільно переходили від одного викладача до іншого — залежно від своїх інтересів і рівня знань.

Розквіт із 8000 студентів

З X століття авторитет освітнього закладу при мечеті аль-Каравіїн постійно зростав, особливо серед політичної еліти султанської династії Альморавідів. Наслідком стало розширення території: мечеть перетворилася на найбільшу на той час мечеть Марокко, розраховану на 22 000 вірян. Внутрішні приміщення також прикрашали й удосконалювали.
За нової династії Мерінідів у XIII та XIV століттях університет у Фесі, ймовірно, досяг свого інтелектуального розквіту. У ньому навчалися близько 8000 студентів, які приїжджали з ісламських регіонів Північної Африки, Близького Сходу та Андалусії. За теологічним значенням університет аль-Каравіїн вважають однією з найважливіших інституцій поряд з університетом Аль-Азхар у Каїрі, заснування якого датують приблизно 970 роком.

Внутрішній дворик медресе Аль-Аттаріне, збудованого 1325 року. До початку XX століття воно працювало як школа Корану. Фото: Міхаель Зайферт.

Багата орнаментика медресе

Навколо мечеті розташовані окремі будівлі для шкіл Корану — медресе, де студенти жили, навчалися й також відвідували окремі курси. Подалі від метушні медини тут відкривався простір, повністю присвячений навчанню, вірі та мистецтву. Школи Корану мали впорядковану архітектуру: прямокутний внутрішній дворик, тихе дзюрчання фонтану та симетричну будову.
Особливо вражає вишукане орнаментальне оздоблення дверей і стель із різьбленого кедрового дерева, тонка ліпнина з віршами Корану та кольорові мозаїки на стінах і підлозі. Їх і досі виготовляють у техніці зеллідж: теракотові плитки ручної роботи глазурують, вирізають у геометричні форми й складають, як пазл. Орнаментика має показати, як знання і краса поєднуються в ісламському мисленні. Невеликі кімнати студентів, розташовані навколо двору, передають просте й дисципліноване життя щоденної навчальної практики.

Видатні мислителі Середньовіччя

З університетом Феса пов’язані імена видатних учених, зокрема єврейського філософа й лікаря Маймоніда (1135/1138–1204), який вплинув на багатьох пізніших філософів. Ібн Халдун (1332–1406) вважається мислителем домодерної доби, чия праця має прямий зв’язок із сучасними соціальними та історичними науками. Його міждисциплінарні, з погляду сьогодення, аналізи влади, економіки, освіти, релігії та соціальних змін порушують питання, які почали систематично ставити лише через багато століть. Чи навчався у Фесі також Герберт Орільякський, пізніший папа Сильвестр II, достеменно невідомо. Пізніше він сприяв поширенню арабських цифр у Європі (див. також tun24081101).

Кімната для навчання в медресе. Фото: Міхаель Зайферт.

Університет у Фесі сьогодні: студенти й туристи

Після мінливої історії університет у Фесі реорганізували в 1975 році. Стару назву «аль-Каравіїн» зберегли для теологічних студій. Усі інші дисципліни вивчають на сучасному кампусі за межами Старого міста — в університеті «Сіді Мохамед Бен Абдаллах». З 1940 року там навчаються також жінки. Комплекс мечеті в медині, затиснутий між вузькими провулками й із 14 входами, досі є місцем зустрічі вчених та осередком теологічних студій.
Особливо важливою для ісламської культурної спадщини є бібліотека Аль-Каравіїн. Вона вважається однією з найстаріших бібліотек світу, що існують досі. У сучасній будівлі бібліотеки, зведеній у 1349 році, зберігаються тисячі цінних рукописів і понад 30 000 книжок. Коран IX століття належить до найстаріших збережених примірників Корану в Північній Африці. «Аль-Мукаддіма», головний твір Ібн Халдуна, збереглася в бібліотеці у вигляді давнього рукопису. У цьому творі Ібн Халдун аналізує піднесення і занепад цивілізацій, а також їхню соціальну динаміку та структури влади.
За марокканською традицією немусульманам не дозволено входити до старої будівлі університету, оскільки мечеть досі є місцем молитви. Однак можна оглянути медресе, розташовані навколо мечеті, наприклад медресе Аль-Аттаріне. Його будівлю вважають однією з найкрасивіших споруд шкіл Корану в Марокко.

Деталь орнаменту з медресе Аль-Аттаріне. Фото: Ангела Кюглер-Зайферт.

Чи справді це найстаріший університет?

Те, чи є освітній заклад при мечеті у Фесі справді найстарішим університетом світу, час від часу ставлять під сумнів. Деякі історики освіти вважають «університет» суто європейським винаходом — «продуктом християнського Заходу XII століття». Схожість із мусульманськими школами Корану та їхнім розвитком визнають, але водночас наголошують на структурних відмінностях, зокрема на існуванні факультетів.
Водночас безперечно, що наукове життя в Європі було б неможливим без передачі знань з ісламського світу через Андалусію та Сицилію. Ісламські наукові центри у Фесі, Каїрі та Кордові, яка тоді була найбільшим містом Європи, значно випереджали монастирські осередки знань у Європі. Їхній внесок був вирішальним для розвитку наукових дисциплін у перших європейських університетах (див. tun23050205).
Нарешті, слід зазначити, що вже в давніх цивілізаціях існували освітні установи, де викладали наукове мислення також у сучасному розумінні «вищої освіти». Наприклад, ще 5000 років тому в Месопотамії існували шумерські школи для підготовки писців — людей, які професійно вміли писати, переписували тексти й вели записи. Можна згадати й буддійські навчальні заклади в Наланді в Індії, які існували з V до XII століття н. е. і де викладали всі доступні на той час знання. Але ці та подібні установи — зокрема у стародавньому Єгипті чи античній Греції — зникли разом із занепадом відповідних культур. Тому «соломонова» формула найдовшого безперервного існування, яку використовують ЮНЕСКО та Книга рекордів Гіннеса для визначення найстарішого навчального закладу, стосується саме університету у Фесі.

Додаткова інформація:
Університет аль-Каравіїн – Вікіпедія
Ця стаття містить вичерпну інформацію про університет у Фесі.
Текст та відео Deutsche Welle про історію заснування університету Феса:
Фатіма аль-Фіхрі: засновниця найстарішого університету світу
Репортаж Deutschlandfunk про бібліотеку університету:
Аль-Каравіїн: найстаріший університет світу знаходиться в Марокко

tun26042108

www.tuenews.de/uk