«Тюбінген справляє враження міста з міцними демократичними засадами та значними ресурсами, яке водночас зосереджене на собі й подекуди самовдоволене». Місцева демократія має надзвичайно міцну опору в громадянському суспільстві, науковому середовищі та соціальній структурі міста. Це відображається, зокрема, в одному з найнижчих у федеральній землі результатів партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD), її неучасті у виборах до міської ради та домінуванні «Зелених», які отримують понад 50 відсотків других голосів — голосів за партійні списки — на виборах.
Дослідження університету на замовлення TAKT
Такими є основні результати дослідження «Наскільки демократичний Тюбінген?», яке нещодавно представив Інститут дослідження правого екстремізму (IRex) Тюбінгенського університету на замовлення TAKT. Ініціатива «TAKT — Тюбінген активно проти дискримінації» з 2018 року отримує фінансування в межах федеральної програми «Demokratie leben!» від Федерального міністерства освіти, сім’ї, людей старшого віку, жінок і молоді. Координує ініціативу відділ рівності та інтеграції міської адміністрації Тюбінгена.
«Острів щасливих» із соціальними бар’єрами
«Загрози меншою мірою пов’язані з окремими гострими подіями, а більшою — зі структурними суперечностями, із самовпевненістю “острова щасливих”, через яку проблеми залишаються непомітними», — зазначають автори й авторки дослідження, пояснюючи зворотний бік цих результатів. Як приклад вони наводять «надзвичайно активне громадянське суспільство, у якому переважають представники академічного середовища». Воно зосереджене на собі та не однаково відкрите для різних соціальних груп. Серед інших загроз дослідники називають напружену ситуацію на ринку житла й тиск на міський бюджет через необхідність заощаджувати. Скорочення насамперед зачіпають важливі для демократії послуги та заходи, фінансувати які місто не зобов’язане за законом. До цього додається розкол у суспільстві навколо постаті міського голови.
Залучення тих, хто залишається осторонь
Позитивно дослідники оцінюють підходи, за яких організатори самі звертаються до людей, пропонують близькі до їхнього повсякденного життя заходи та уникають повчального тону. Вони також підтримують послідовне залучення соціальних груп і мешканців навколишніх населених пунктів, які досі залишалися осторонь, культуру коректної полеміки та діалогу, посилення громадянської освіти й створення сталої системи захисту та взаємодії. Серед цільових груп названо насамперед людей, які потерпають від бідності та самотності, а також мігрантські спільноти. Це допомогло б поширити наявні в місті демократичні ресурси й досвід серед ширших верств населення. Для цього, на думку науковців, слід посилити співпрацю, якій досі приділяли недостатньо уваги, зокрема з районними й квартальними центрами зустрічей, традиційними громадськими об’єднаннями та асоціаціями, церквами й мусульманськими громадами.
Прихована ворожість до окремих груп
Попри численні ініціативи, що сприяють демократизації, автори й авторки дослідження виявили також ворожість до людей через їхню належність до певних груп. Вона рідко набуває відкритих та організованих форм, проте проявляється приховано в повсякденному житті. Насамперед ідеться про расизм, антимусульманський расизм та помітне зростання антисемітизму, особливо пов’язаного з Ізраїлем. Дослідники також відзначають ворожість до квір- і транслюдей, сексизм, знецінення та виключення із суспільного життя людей з інвалідністю і вихідців із соціально незахищених верств.
Дослідження ґрунтується на аналізі доступних статистичних даних і документальних матеріалів, а також на 37 якісних інтерв’ю з представниками й представницями політики, суспільства, адміністрації та громадянського суспільства.
Стислий виклад дослідження:
https://takt.adis-ev.de/wp-content/uploads/sites/21/2026/10/PFD-BERICHT-TU%CC%88-kompakt-1.pdf
tun26102904

