Авторка Ула Махфуз
Привітання є вираженням культури і може дати уявлення про ставлення до тіла та повагу до приватного життя. Таким чином, форми привітання відрізняються в різних країнах і регіонах. Корисно знати про традиції вітання в тій чи іншій країні, щоб уникнути непорозумінь або недоречних ситуацій. Деякі культури надають перевагу фізичній близькості, наприклад, обіймам і поцілункам, тоді як інші уникають фізичного контакту і просто вклоняються або кладуть руку на серце.
Обійми та поцілунки
У Латинській Америці люди часто вітають одне одного обіймами та поплескуванням по спині. Раніше це використовувалося для того, щоб перевірити, чи не ховає хтось зброю за спиною. В Японії, Індії, Німеччині та деяких азійських регіонах і племенах поцілунки вважаються недоречними, оскільки вони також сприймаються як сексуальний знак. В інших країнах, таких як Франція, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Італія, Іспанія, Португалія, Бразилія чи Аргентина, поцілунок є найважливішою формою привітання. У деяких країнах, таких як США, поцілунки між чоловіками не прийняті, але вони є між чоловіками і жінками. У цьому випадку чоловіки вітають один одного рукостисканням, ударами кулаками, обіймами або помахом.
Привітання за допомогою носа
У деяких культурах ніс використовується для привітання. Наприклад, маорі з Нової Зеландії вітаються торкаючись один одного носами і чолами. Це означає духовний зв’язок.
У країнах Перської затоки, таких як Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія, традиційно чоловіки вітаються одне з одним торкаючись носами, що означає вияв поваги.
Привітання без фізичного контакту
У Кореї для привітання використовують підморгування і посмішку, без фізичного або тривалого зорового контакту. В Індії голова злегка нахилена, а долоні зведені разом. В Японії кланяються, тримаючи ноги разом: чим глибший уклін, тим важливішою є людина, яку вітають. У Таїланді долоні притискають одна до одної, а верхню частину тіла злегка нахиляють. У Сінгапурі долоні складають разом і наближають до серця. У Китаї поширений формальний уклін, але останніми роками рукостискання також стало більш поширеним.
Рукостискання
Рукостискання є найпоширенішим привітанням у всьому світі і використовується в багатьох культурах і під час офіційних зустрічей між главами держав. Спочатку рукостискання використовувалось як жест миру, коли підняті пальці показували, що у людини немає зброї. Пізніше на зміну цьому жесту прийшло рукостискання з розмахом руки, щоб запевнити, що людина нічого не приховує. Цю традицію також можна побачити в стародавніх творах мистецтва, наприклад, на кам’яному рельєфі 9 століття до н.е., де зображено ассирійського царя Шалмансара III, який потискає руку вавилонянину.
У Великій Британії та Німеччині, наприклад, рукостискання стало найважливішою формою привітання, а друзі часто обіймаються незалежно від статі.
В арабському світі покладання правої руки на серце і схилення голови є способом вираження вдячності і щирості. В Індонезії та Туреччині після рукостискання люди схиляють голову і кладуть руку на груди. У цих країнах також цілують руку старшої людини, наприклад, батька чи матері, бабусі чи дідуся, і кладуть її на чоло.
Рукостискання з мусульманами
Релігія відіграє центральну роль у культурі, і іслам має власний погляд на привітання, просуваючи їх як такі, що позитивно впливають на соціальні відносини. Однак іслам має чіткі правила щодо того, як люди вітаються один з одним, особливо щодо контактів між статями.
Існують різні думки щодо рукостискань між представниками різних статей. Більшість ісламських науковців вважають, що рукостискання між чоловіками та жінками, які не перебувають у шлюбі чи близьких родичах, не дозволені. Ця заборона випливає з поваги до релігійних правил, які слугують для збереження особистої та гендерної дистанції.
Деякі вчені дозволяють рукостискання за певних обставин, наприклад, у дуже офіційних або професійно важливих ситуаціях, щоб уникнути непорозумінь або незручних ситуацій, але це не є поширеною практикою. У більш консервативних ісламських громадах рукостискання між чоловіками і жінками часто вважається недоречним, оскільки це може порушити приватність жінки.
Культурне значення привітань
Згадані форми привітання є поширеними прикладами в певних країнах чи частинах світу, але це не означає, що всі громадяни цих країн використовують їх регулярно або що вони відомі всім.
Те, як ми вітаємося, показує не лише культуру країни, а й цінності та переконання її народу. Привітання часто відображає ступінь відкритості, релігійні переконання та особисте ставлення. Привітання – це більше, ніж просте «привіт», адже воно багато говорить про людину і суспільство.
tun25011302