Самір Ібрагім
16 березня 1988 року залишається травматичною датою для курдів на півночі Іраку донині, датою, яка ніколи не зітреться з їхньої колективної пам’яті. У рамках восьмирічної війни між Іраком та Іраном (1980–1988 рр.) іракський режим Саддама Хусейна атакував курдське місто Халабджа (інша назва німецькою мовою – Халабдша) хімічною зброєю в цей день посеред весни, коли цвіли квіти і повітря було спокійним. Токсини, що використовувалися під час повітряного нальоту, включали гірчичний газ і ціанід. Вулиці були завалені тілами сімей, які намагалися врятуватися втечею. За лічені хвилини загинуло понад 5 000 людей, більшість з яких були жінки і діти, а близько 10 000 людей отримали сильні опіки і постійні каліцтва.
Болісна смерть на вулицях
Ті, хто вижив, повідомили, що випущений газ пахнув як солодкі яблука і що жертви померли по-різному, що дозволяє припустити використання суміші хімічних токсикантів. Деякі з них померли миттєво, інші померли від сміху, а треті отримали сильні опіки і висипання на шкірі перед тим, як втратити життя. Дехто перед смертю страждав від сильного кашлю і блював зеленою рідиною, а інші сліпнули. Дослідники стверджують, що хімікати не лише передалися наступним поколінням через воду і ґрунт, але й призвели до збільшення кількості генетичних вад у новонароджених у місті.Вплив хімічної зброї не обмежився лише на людей, але й на тварин. У кіз і корів з’являлися роздуті животи, вони нахилялися на один бік і вмирали з жорсткими, розчепіреними кінцівками.
Я сам відвідав місто Халабджа у 2008 році, щоб зробити репортаж для арабськомовної курдської телевізійної станції. Мені здавалося, що я відчуваю навколо себе запах яблук після того, як почув жахливі розповіді тих, хто вижив і був спотворений хімічною атакою.
Етнічні чистки через операцію «АнфальАтака отруйним газом на Халабджу була частиною військової операції проти курдського населення у власній країні, оскільки іракський режим вбачав у курдах загрозу своєму правлінню. Операція отримала назву «Анфаль» – за назвою восьмої сури Корану, що означає «військова здобич» і стосується розподілу здобичі після історичної битви при Бадрі на другому році хіджри, еміграції пророка Мухаммеда з Мекки до Медини.
Ця кампанія була частиною триваючого конфлікту між іракським урядом і курдами, які прагнули автономії. Операція, спрямована на «етнічні чистки», призвела до знищення понад 4 000 курдських сіл і переміщення їхніх мешканців. Крім того, були проведені масові страти, а жертви були поховані в братських могилах. Десятки тисяч курдів були вивезені до таборів для інтернованих, де вони були змушені жити в нелюдських умовах. За оцінками, близько 180 000 людей, включаючи жінок і дітей, стали жертвами кампанії в Анфалі.
Алі Хасан аль-Маджид, провідний представник партії Баас і двоюрідний брат президента Іраку Саддама Хусейна, вважався головним винуватцем різанини в Халабджі і став відомим як «Хімічний Алі» за свою роль у хімічній атаці і був засуджений до смертної кари після падіння режиму.
Німецькі компанії постачали інфраструктуру для виробництва отруйного газу
Німеччина також несе відповідальність за атаку отруйним газом у Халаджі. Ще в 1988 році з’явилися докази того, що Ірак придбав значну частину хімікатів та інфраструктури, необхідної для розробки хімічної зброї, у західних – переважно німецьких – компаній. Багато хімічних або промислових компонентів, поставлених німецькими компаніями, які були використані при будівництві одного з найбільших у світі об’єктів з виробництва хімічної зброї в іракських містах Самарра і Фаллуджа, були поставлені в обхід передбаченого експортного контролю. Обвинувачені німецькі компанії стверджували, що обладнання та речовини, які постачалися, призначалися для виробництва пестицидів для захисту іракського врожаю фініків. Представники компаній, що брали участь у цій операції, були притягнуті до суду лише за ігнорування Закону про зовнішню торгівлю і платежі, а не за пособництво і сприяння геноциду, воєнним злочинам або злочинам проти людяності. Однак голландський бізнесмен, який також був причетний до цього, був засуджений у Нідерландах за співучасть у воєнних злочинах.
5 квітня 1991 року Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію 688, яка запровадила безпольотну зону над Іраком. Це рішення мало далекосяжні наслідки і врешті-решт призвело до створення Автономного регіону Курдистан в Іраку.
Через понад 37 років після цієї катастрофи кампанія в Анфалі та різанина в Халабджі все ще залишаються незагоєною раною в колективній пам’яті курдів – символі опору та рішучості.
Більш детальну інформацію можна знайти в документації Центру військової історії та соціальних наук Бундесверу під назвою «
Tod in der Luft. Der Giftgasangriff auf Halabdscha am 16. März 1988
tun25020402