Автор Міхаель Зайферт
З моменту свого старту в травні 2025 року новий федеральний уряд закрив усі основні можливості для легального в’їзду до Німеччини з метою отримання притулку. До такого висновку дійшла «Медіаслужба інтеграції» в аналізі, опублікованому наприкінці серпня. Тож для біженців єдина можливість — в’їхати до Німеччини без дозволу на проживання й подати заявку на притулок безпосередньо при перетині кордону. Однак і ця можливість теж значно обмежена через посилення прикордонного контролю та відмови на самому кордоні. tuenews INTERNATIONAL повідомляв про цю практику, а також про юридичну й політичну критику на її адресу: tun25011406 та tun25052006.
Легальними шляхами втечі до Німеччини були програма переселення ООН, федеральні програми прийому та гуманітарний прийом особливо вразливих осіб, а також возз’єднання сімей, у тому числі для біженців із субсидіарним захистом.
Більше немає програми для особливо вразливих осіб
Уже в травні 2025 року федеральний уряд припинив програму переселення. Переселення дозволяє особливо вразливим особам в’їхати до держави, яка готова їх прийняти. У програмі переселення можуть брати участь лише особи, яких Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) визнало біженцями. Це, зокрема, неповнолітні, жертви тортур або насильства, а також люди з інвалідністю. Останніми роками в межах програми більшість біженців прибули із Сирії (6 100 осіб), Судану (1 100), Сомалі (906) та Еритреї (688). Країнами, які у 2024 році прийняли найбільше біженців у межах переселення, були США (близько 105 500 осіб), Канада (49 300) та Австралія (17 200). За оцінками УВКБ ООН, у світі близько 2,5 мільйона осіб можуть претендувати на переселення.
Федеральний уряд припинив дію також і добровільних федеральних програм прийому, зокрема програми для політично переслідуваних афганців. Тепер лише ті особи, які вже отримали дозвіл на прийом, можуть домогтися в’їзду, подавши позов до німецьких судів (tuenews повідомляв: tun25040104). 2 300 афганців, які отримали дозволи на прийом, досі очікували виїзду в Пакистані; лише 50 із них уже прибули до Німеччини. 200 осіб були депортовані з Пакистану до Афганістану, а за останніми повідомленнями Міністерства закордонних справ очікується ще 30 депортацій.
Процедура гуманітарного прийому особливо вразливих осіб (§ 22 AufenthG, «для захисту політичних інтересів Федеративної Республіки Німеччина») застосовуватиметься лише у виняткових випадках. Від часу вступу на посаду нового федерального уряду тільки 45 осіб отримали таке рішення про прийом. Як з’ясувала «Медіаслужба інтеграції», ця політика уряду особливо зачіпає дисидентів із Росії. Із 2022 року переслідувані росіяни — зокрема правозахисники та особи, які виступали проти агресивної війни Росії проти України, — могли знаходити захист у Німеччині, що тепер здебільшого неможливо.
Призупинення возз’єднання сімей
Возз’єднання сімей з особами, які мають право на субсидіарний захист у Німеччині, було призупинено законом від 24 липня 2025 року — імовірно, на два роки. У цей період не можуть бути видані візи на возз’єднання сімей із субсидіарно захищеними особами. Раніше возз’єднання було обмежене 1 000 віз на місяць і здійснювалося на підставі дискреційного рішення з урахуванням гуманітарних причин. На європейському рівні Європейський суд з прав людини у 2021 році, розглядаючи справу щодо переїзду членів сім’ї до Данії стосовно особи із субсидіарним захистом, постановив, що повне призупинення возз’єднання для цієї категорії не допускається: держави можуть заборонити возз’єднання на два роки, але після цього мають розглядати кожен випадок індивідуально.
Повідомлення про «успіхи» та юридична оцінка
За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців, у серпні 2025 року кількість нових заяв про надання притулку зменшилася на 60 % порівняно з серпнем 2024 року — з 18 427 до 7 803. Федеральний міністр внутрішніх справ Александер Добріндт назвав зниження цифр успіхом міграційної політики уряду: «Наша зміна політики щодо надання притулку дає результат, наші заходи є успішними».
tuenews INTERNATIONAL звернувся по оцінку до тюбінгенського адвоката Хольгера Ротбауера, експерта в галузі законодавства про іноземців і біженців, який представляв багатьох біженців у суді. По-перше, він має принципові застереження з точки зору конституційного права: «Поступово скасовуються основні права. У статті 6 Основного закону зазначено: “Шлюб і сім’я перебувають під особливим захистом державного ладу”, — аналогічно до статті 8 Європейської конвенції з прав людини та Хартії основних прав ЄС».
Окремо Ротбауер критикує призупинення права на возз’єднання сімей із практичних міркувань: «Інтеграція відбувається набагато успішніше, якщо хоча б один із членів сім’ї приїжджає пізніше. Я бачив безліч прикладів цього тут, у районі Тюбінгена. І навіть члени сім’ї, які прибули згодом, у більшості випадків дуже добре інтегрувалися, зокрема на ринку праці».
На думку адвоката, мотивація урядових заходів така: «Вважається, що жорсткими кроками можна щось виграти в плані голосів виборців, і вже не звертається увага на те, чи відповідають ці кроки конституції та законодавству. Тепер настала черга судової влади, яка є найслабшою ланкою в системі поділу влади: на щастя, суди втрутилися в політику уряду щодо вже даних обіцянок афганцям, які перебувають у небезпеці, і вимагають дотримання цих обіцянок, погрожуючи штрафами».
«Явні порушення» законодавства ЄС
На запитання про його оцінку відмов на кордоні Хольгер Ротбауер відповідає: «Згідно з чинним законодавством ЄС, держава, у якій біженець подає прохання про надання притулку або вимовляє слово “Asyl” і заявляє про намір подати таке прохання, є відповідальною за процедуру надання притулку. Якщо цих людей відмовляють ще до того, як вони можуть подати заяву, це є явним порушенням чинного законодавства ЄС, а також Основного закону (стаття 16а)». У такому разі набирає чинності Дублінський регламент: «Якщо біженець, наприклад, з Італії через Австрію в’їжджає до Німеччини і подає тут заяву, країна першого в’їзду має протягом, як правило, шести місяців підтвердити, що приймає його назад і проводить належну процедуру. У багатьох випадках цього не відбувається, і тоді відповідальність несе Німеччина».
Висновок Ротбауера: «Якщо виконавча влада свідомо ігнорує чинне законодавство — як у сфері надання притулку, — то ми маємо проблему: тоді ми більше не маємо правової держави».
До досьє «Медіаслужби інтеграції»:
MEDIENDIENST INTEGRATION | Zentrale legale Fluchtwegenach Deutschland geschlossen
tun25090202