«Расизм — не поодинокий випадок, а системна проблема». Це головний висновок масштабного дослідження расизму в німецьких установах, проведеного Інститутом досліджень соціальної згуртованості (FGZ) й опублікованого 13 лютого 2026 року Федеральним міністерством внутрішніх справ.
Згідно з підсумковим звітом, расистська дискримінація за етнічним походженням, кольором шкіри або релігією виявляється в усіх типах досліджуваних державних органів. Вона проявляється в індивідуальних поглядах окремих співробітників, у повсякденній роботі органів влади та в межах їхніх дискреційних повноважень, а також у ставленні до скарг. Прикладами нерівного ставлення в органах влади є висловлені упередження щодо іноземців, агресивна поведінка, правове надання переваги окремим групам осіб, а також нерівність у наданні послуг.
У межах дослідження вчені вперше отримали широкий доступ до державних інституцій: протягом трьох років вони вивчали расизм у центрах зайнятості, органах у справах іноземців, у поліції та митниці, у судовій системі, органах охорони здоров’я, у справах молоді та громадського порядку, а також у соціальній роботі. Расистська дискримінація виявляється в усіх типах інституцій, однак у різних формах і з різною інтенсивністю. Регіональні відмінності в суспільних настроях і загальний клімат громадської думки також відбиваються на адміністративній практиці.
Мова як ризик дискримінації
На думку авторів, мовні бар’єри можуть спричиняти дискримінацію на системному рівні: дослідження засвідчує, що рівень допомоги під час подання заяв суттєво відрізняється — тоді як одним заявникам допомагають проактивно, людям з обмеженим знанням німецької мови частково відмовляють або посилаються на недостатнє знання мови. «Якщо подолання мовних бар’єрів залежить від доброї волі окремих співробітників, мова може стати расистським бар’єром», — зазначають автори.
Що повідомляють постраждалі
В онлайн-опитуванні серед мусульман близько 80 відсотків респондентів зазначили, що зазнали расистської дискримінації в державних органах; від 40 до 50 відсотків навели конкретні приклади з центрів зайнятості, соціальних служб і органів у справах іноземців. Як наслідок, значна частина постраждалих повідомила про страх невдачі, сумніви в собі та тривале психологічне навантаження, аж до постійних станів тривоги.
Лише невелика частина опитаних звертається до антидискримінаційних органів. Частою причиною є очікування, що скарга все одно залишиться без наслідків.
У дослідженні також зазначається, що дискримінація в повсякденній роботі державних органів трапляється навіть щодо власних працівників: від 23 до 36 відсотків працівників назвали своє етнічне походження, релігію або колір шкіри причиною досвіду дискримінації у професійному повсякденні.
Рекомендації щодо змін
На основі отриманих результатів науковці вимагають поширити дію Загального закону про рівне поводження (AGG) на відносини між державними установами та громадянами, щоб усунути прогалини в правовому захисті. Адже досі AGG не поширюється на дії органів влади щодо людей у Німеччині: той, хто зазнає дискримінації з боку державної установи, наразі не може посилатися на цей центральний антидискримінаційний закон.
Крім того, вимагається створення незалежних органів для розгляду скарг, проведення навчальних програм і рефлексійних заходів, спрямованих на протидію расизму, у межах розвитку персоналу та підготовки керівників, а також підвищення прозорості й зрозумілості рішень органів влади. Нарешті, слід залучати людей, які потенційно можуть зазнати расової дискримінації, на всі рівні ієрархії державної служби.
Дослідження було замовлене тодішнім урядом — четвертим урядом Ангели Меркель — у межах плану заходів Кабінетного комітету з боротьби з праворадикалізмом і расизмом 2021 року та протягом трьох років фінансувалося Федеральним міністерством внутрішніх справ і у справах батьківщини (BMI) на суму шість мільйонів євро. Дослідницький інститут соціальної згуртованості (FGZ) — це міждисциплінарне об’єднання дослідників з одинадцяти локацій: восьми університетів і трьох позауніверситетських установ. Він існує з 2020 року, служить насамперед для надання політичних консультацій і фінансується Федеральним міністерством досліджень, технологій та космонавтики (BMFTR).
Детальний пресреліз про дослідження:
Як расизм впливає на німецькі державні органи: дослідження FGZ опублікувало результати найповнішого на сьогодні емпіричного дослідження расизму в німецьких інституціях
Повний підсумковий звіт доступний за посиланням:
https://fgz-risc.de/forschung/inra-studie
tun26022404