У Німеччині дедалі більше громадян України знаходять роботу. Однак багато з них працюють нижче свого рівня кваліфікації, а вихід на ринок праці часто затримується — наприклад, через догляд за дітьми та інтеграційні курси. Про це свідчать дані, зібрані інформаційним порталом Mediendienst Integration.
Скільки людей працює
За даними Федерального агентства з працевлаштування, у листопаді 2025 року в Німеччині працювали близько 373 900 громадян України. Серед них є також люди, які в’їхали до країни ще до 2022 року. За даними Mediendienst Integration, більшість із них були зайняті на роботах, що підлягають соціальному страхуванню. Рівень зайнятості серед усіх українців у цих розрахунках становив 37,5 відсотка.
Хто виходить на ринок праці
За оцінкою Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB), рівень зайнятості серед українців віком від 18 до 64 років, які в’їхали до країни в період з лютого по серпень 2022 року, в середині 2025 року становив 50 відсотків. До подібного висновку дійшло і дослідження Федерального інституту демографічних досліджень (BiB): наприкінці 2025 року в середньому 51 відсоток були зайняті (50 відсотків жінок і 57 відсотків чоловіків).
«Jobturbo» працює
Дослідники з Immigration Policy Lab оцінюють, що завдяки «Jobturbo» протягом двох років додатково роботу знайшли близько 58 000 українців. Immigration Policy Lab пов’язаний з університетами Цюриха (Швейцарія) і Стенфорда (США) та займається питаннями міграції. За даними Mediendienst Integration, одним із чинників, що сприяють швидшому працевлаштуванню, є частіші консультації в центрах зайнятості.
Скільки людей без роботи
У січні 2026 року близько 219 000 українців були зареєстровані як безробітні. Загалом було зареєстровано близько 523 000 українців, здатних до працевлаштування. Однак, згідно з цими даними, більше ніж половина з них тимчасово не були доступні для ринку праці — наприклад, через догляд за дітьми, інтеграційні курси або навчання й підвищення кваліфікації.
Мова та курси
У липні 2025 року близько 63 600 українців були зареєстровані на інтеграційних курсах і тому не могли працювати. За даними Mediendienst Integration, загалом близько 350 000 українців завершили інтеграційні курси: близько 90 відсотків із них досягли мовного рівня A2 або B1.
Часто не за фахом
В опитуванні 2023/2024 року 52 відсотки чоловіків і 58 відсотків жінок зазначили, що мають вищу освіту або диплом фахівця. Водночас 50 відсотків чоловіків і 57 відсотків жінок повідомили, що працюють нижче свого рівня кваліфікації. За даними Федерального агентства з працевлаштування, у липні 2025 року близько 45 відсотків українців працювали на допоміжних роботах, майже 40 відсотків — як кваліфіковані працівники, а близько 15 відсотків — як експерти.
Визнання дипломів
У 2024 році було подано 7 335 заяв на визнання українських професійних кваліфікацій; у 40 відсотках випадків кваліфікації були повністю визнані. Крім того, у 2024 році було подано близько 45 100 заяв на оцінювання українських дипломів про вищу освіту — удесятеро більше, ніж у 2022 році.
Німеччина в порівнянні з іншими країнами ЄС
IAB оцінює інтеграцію українців на ринку праці Німеччини як «середню» порівняно з іншими європейськими країнами. Вирішальними чинниками є, зокрема, попит на робочу силу, наявність догляду за дітьми та стратегія інтеграції: у Німеччині на першому плані часто стоять мовні курси та процедури визнання, тоді як, наприклад, Польща та Данія більше орієнтуються на принцип «спочатку робота». Завдяки цьому біженці швидше знаходять роботу.
Див.: https://mediendienst-integration.de/fluechtlinge/ukrainische-fluechtlinge-in-deutschland/ukrainische-fluechtlinge-am-arbeitsmarkt/
tun26030601