У Німеччині німецький мобільний номер потрібен майже скрізь: його запитують у банку, медичній страховій компанії, центрі зайнятості або, наприклад, у школі. Він також потрібен для онлайн-реєстрацій. На щастя, SIM-картку зазвичай можна оформити вже в перші дні після прибуття — часто достатньо закордонного паспорта.
Передплата чи контракт
У Німеччині є дві основні форми мобільного зв’язку: prepaid (передплата, без прив’язки до контракту) та контракт (postpaid). Якщо у вас ще немає Meldeadresse (реєстрації адреси) або німецького банківського рахунку, найпростіший варіант на старті — prepaid-SIM із поповненням через код/картку. Ви купуєте стартовий пакет, реєструєте SIM на своє ім’я і за потреби поповнюєте баланс.
Пізніше, коли ви офіційно зареєстрували адресу проживання й відкрили банківський рахунок, можна оновити контактні дані у провайдера або перейти на інший тариф чи до іншого оператора. Контракт часто вигідніший, якщо ви плануєте залишатися в Німеччині надовго: фіксована щомісячна оплата, більше інтернету, інколи в тариф входить і сам мобільний телефон. Але зазвичай потрібні німецький банківський рахунок (IBAN), постійна адреса проживання й довідка Schufa-Auskunft — тому для початку prepaid зазвичай є кращим вибором.
Де купити SIM-картку
Prepaid-SIM продаються у великих супермаркетах (Rewe, Edeka, Kaufland), магазинах косметики й побутової хімії(dm, Rossmann, Müller), на касі дискаунтерів (Aldi, Lidl, Netto, Penny), в магазинах побутової техніки (MediaMarkt, Saturn) або в офіційних салонах операторів (Telekom, Vodafone, O2 та інші). На упаковці зазвичай зазначено, до якої мережі належить тариф і що включено: обсяг інтернету, хвилини, SMS, а також базову ціну за 28–30 днів (залежно від тарифу). В офіційних салонах персонал часто допомагає одразу з реєстрацією та активацією. Є також варіант eSIM: SIM завантажується на телефон у цифровому вигляді — для цього потрібен смартфон із підтримкою eSIM і стабільний інтернет.
Прості prepaid-тарифи з невеликим обсягом інтернету часто коштують приблизно 5–8 євро на місяць, а пакети з більшою кількістю гігабайтів — залежно від провайдера — зазвичай 10–20 євро.
Які документи потрібні
Для будь-якої німецької SIM-картки обов’язкова ідентифікація, тому користуватися SIM анонімно не можна (вимоги законодавства, зокрема так званого Anti-Terror-Gesetz). Зазвичай достатньо біометричного закордонного паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. У багатьох випадках приймають і іноземні паспорти (наприклад, український), навіть якщо посвідки на проживання ще немає.
Для контракту оператори зазвичай додатково просять німецьку адресу реєстрації (Meldeadresse), IBAN і часто довідку Schufa-Auskunft. Schufa перевіряє, чи є борги або проблеми з поверненням кредитів у минулому. Для prepaid зазвичай достатньо документа, що засвідчує особу; також потрібно вказати вашу поточну адресу проживання — квартиру, гуртожиток/притулок або адресу знайомих.
Як вибрати тариф
Для щоденного користування зручно мати пакет з інтернетом (наприклад, 5–15 GB на 28 або 30 днів) і хвилинами для дзвінків у німецькі мережі. Більшість prepaid-тарифів діють 28 або 30 днів і продовжуються лише тоді, коли на рахунку достатньо коштів. Варто звертати увагу на швидкість, обсяг інтернету й ціну та реально оцінити, скільки мобільного інтернету вам потрібно — наприклад, для навігації, месенджерів, електронної пошти та онлайн-банкінгу. Якщо потрібен більший обсяг або ви часто користуєтеся стрімінговими платформами, тарифи з 15–30 GB зазвичай коштують приблизно 15–25 євро за чотири тижні. Хто планує залишатися довше, має роботу та німецький рахунок, може згодом перейти з prepaid на контракт із більшим пакетом і додатковими послугами.
Поповнення рахунку та керування тарифом
Поповнити prepaid можна в супермаркетах, магазинах косметики й побутової хімії, на заправках або онлайн. На касі ви отримаєте чек із кодом поповнення, який вводиться через короткий номер або у застосунку. Багато операторів мають власні застосунки: там видно баланс, залишок інтернету, дату завершення пакета, можна підключати або змінювати опції та налаштовувати автоматичне поповнення.
У контрактах щомісячна сума зазвичай автоматично списується з банківського рахунку; у кабінеті чи застосунку можна переглядати рахунки, підключати опції або — після завершення мінімального строку — розірвати договір. Прості контракти з мінімальним строком дії, безлімітними дзвінками та середнім обсягом інтернету часто коштують приблизно 20–30 євро на місяць — залежно від мережі та умов.
tun25121606