У Німеччині німецький мобільний номер потрібен майже скрізь: його запитують у банку, медичній страховій компанії, центрі зайнятості або, наприклад, у школі. Він також потрібен для онлайн-реєстрацій. На щастя, SIM-картку зазвичай можна оформити вже в перші дні після прибуття — часто достатньо закордонного паспорта.
Передплата чи контракт
У Німеччині є дві основні форми мобільного зв’язку: prepaid (передплата, без прив’язки до контракту) та контракт (postpaid). Якщо у вас ще немає Meldeadresse (реєстрації адреси) або німецького банківського рахунку, найпростіший варіант на старті — prepaid-SIM із поповненням через код/картку. Ви купуєте стартовий пакет, реєструєте SIM на своє ім’я і за потреби поповнюєте баланс.
Пізніше, коли ви офіційно зареєстрували адресу проживання й відкрили банківський рахунок, можна оновити контактні дані у провайдера або перейти на інший тариф чи до іншого оператора. Контракт часто вигідніший, якщо ви плануєте залишатися в Німеччині надовго: фіксована щомісячна оплата, більше інтернету, інколи в тариф входить і сам мобільний телефон. Але зазвичай потрібні німецький банківський рахунок (IBAN), постійна адреса проживання й довідка Schufa-Auskunft — тому для початку prepaid зазвичай є кращим вибором.
Де купити SIM-картку
Prepaid-SIM продаються у великих супермаркетах, магазинах косметики й побутової хімії, на касі дискаунтерів, в магазинах побутової техніки або в офіційних салонах операторів. На упаковці зазвичай зазначено, до якої мережі належить тариф і що включено: обсяг інтернету, хвилини, SMS, а також базову ціну за 28–30 днів (залежно від тарифу). В офіційних салонах персонал часто допомагає одразу з реєстрацією та активацією. Є також варіант eSIM: SIM завантажується на телефон у цифровому вигляді — для цього потрібен смартфон із підтримкою eSIM і стабільний інтернет.
Прості prepaid-тарифи з невеликим обсягом інтернету часто коштують приблизно 5–8 євро на місяць, а пакети з більшою кількістю гігабайтів — залежно від провайдера — зазвичай 10–20 євро.
Які документи потрібні
Для будь-якої німецької SIM-картки обов’язкова ідентифікація, тому користуватися SIM анонімно не можна (вимоги законодавства, зокрема так званого Anti-Terror-Gesetz). Зазвичай достатньо біометричного закордонного паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. У багатьох випадках приймають і іноземні паспорти (наприклад, український), навіть якщо посвідки на проживання ще немає.
Однак сирійські біженці повідомили tuenews INTERNATIONAL, що їхні документи не були прийняті для процедури онлайн-ідентифікації. Для проходження процедури їм довелося звернутися до магазину відповідного оператора. Як пояснило Федеральне мережеве агентство на запит, це пов’язано не з національністю, а з вимогами до документів. «Для процедури онлайн-ідентифікації документи, що посвідчують особу, повинні мати достатньо захищені від підробки та перевіряємі за допомогою доступної техніки захисні ознаки, а також машинозчитану зону», – повідомляє прес-служба. Диференціація за громадянством не передбачена.
На практиці процедура ідентифікації може відрізнятися залежно від оператора. «Відповідно, залежно від оператора, для певних документів, що посвідчують особу, може пропонуватися лише ідентифікація на місці, тоді як інші оператори також дозволяють ідентифікацію онлайн, так що у деяких операторів телекомунікаційних послуг може бути можлива ідентифікація онлайн за сирійським паспортом», – пише Федеральне мережеве агентство.
Для контракту оператори зазвичай додатково просять німецьку адресу реєстрації (Meldeadresse), IBAN і часто довідку Schufa-Auskunft. Schufa перевіряє, чи є борги або проблеми з поверненням кредитів у минулому. Для prepaid зазвичай достатньо документа, що засвідчує особу; також потрібно вказати вашу поточну адресу проживання — квартиру, гуртожиток/притулок або адресу знайомих.
Як вибрати тариф
Для щоденного користування зручно мати пакет з інтернетом (наприклад, 5–15 GB на 28 або 30 днів) і хвилинами для дзвінків у німецькі мережі. Більшість prepaid-тарифів діють 28 або 30 днів і продовжуються лише тоді, коли на рахунку достатньо коштів. Варто звертати увагу на швидкість, обсяг інтернету й ціну та реально оцінити, скільки мобільного інтернету вам потрібно — наприклад, для навігації, месенджерів, електронної пошти та онлайн-банкінгу. Якщо потрібен більший обсяг або ви часто користуєтеся стрімінговими платформами, тарифи з 15–30 GB зазвичай коштують приблизно 15–25 євро за чотири тижні. Хто планує залишатися довше, має роботу та німецький рахунок, може згодом перейти з prepaid на контракт із більшим пакетом і додатковими послугами.
Поповнення рахунку та керування тарифом
Поповнити prepaid можна в супермаркетах, магазинах косметики й побутової хімії, на заправках або онлайн. На касі ви отримаєте чек із кодом поповнення, який вводиться через короткий номер або у застосунку. Багато операторів мають власні застосунки: там видно баланс, залишок інтернету, дату завершення пакета, можна підключати або змінювати опції та налаштовувати автоматичне поповнення.
У контрактах щомісячна сума зазвичай автоматично списується з банківського рахунку; у кабінеті чи застосунку можна переглядати рахунки, підключати опції або — після завершення мінімального строку — розірвати договір. Прості контракти з мінімальним строком дії, безлімітними дзвінками та середнім обсягом інтернету часто коштують приблизно 20–30 євро на місяць — залежно від мережі та умов.
tun25121606