Косово, Бангладеш, Колумбія, Єгипет, Індія, Марокко та Туніс відтепер вважаються в ЄС безпечними країнами походження. Таке рішення ухвалив Європейський парламент. Вперше цей список є обов’язковим для всіх держав-членів. Країни-кандидати на вступ до ЄС також вважаються безпечними країнами походження. Для шукачів притулку нове регулювання означає, що рішення щодо їхніх справ ухвалюватимуть швидше. Проти рішення в Європейському парламенті голосували «Зелені» (Grüne), Ліві (Die Linke) та частина соціал-демократів (SPD).
Положення набуде чинності разом зі Спільною європейською системою притулку в червні 2026 року. Тоді, за даними Mediendienst Integration, заяви від людей, які шукають захисту, з країн із часткою позитивних рішень нижче 20 відсотків також розглядатимуть у прискореному порядку.
За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge, BAMF), у Німеччині нині до списку безпечних країн походження входять десять країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Гана, Косово, Македонія, Чорногорія, Республіка Молдова, Сенегал і Сербія. У коаліційній угоді 2025 року ХДС і СДПН домовилися розширити цей список, додавши Марокко, Алжир, Туніс та Індію.
Концепція безпечних країн походження існує в Німеччині з 1993 року. Заяви про надання притулку від біженців із таких країн можуть відхиляти як «очевидно необґрунтовані». Шанс залишитися є лише тоді, коли людина може довести індивідуальне переслідування. Біженці з таких країн мають довше проживати в центрах первинного прийому (Erstaufnahmeeinrichtungen) і не мають права працювати. Крім того, вони мають менше часу для оскарження відмови в наданні притулку, повідомляє Федеральний центр політичної освіти (Bundeszentrale für politische Bildung).
Наприкінці 2025 року Бундестаг і Бундесрат також постановили, що надалі уряд Німеччини зможе оновлювати список безпечних країн походження постановою (Rechtsverordnung). Згода Бундестагу й Бундесрату для цього більше не потрібна. Це змінює правила лише для статусу біженця і субсидіарного захисту, але конституційне право на притулок (Grundrecht auf Asyl) не змінюється.
Положення про те, що країни-кандидати на вступ до ЄС також вважаються безпечними, теоретично охоплює і Туреччину. Водночас заяв про надання притулку від громадян Туреччини багато. За даними Федерального статистичного управління (Statistisches Bundesamt), у 2025 році громадяни Туреччини посіли третє місце серед заявників про надання притулку — 14 700 осіб, поступаючись Афганістану та Сирії. Частка позитивних рішень для заявників із Туреччини становила 8,1 відсотка.
Брігітте Гізель
tun26021003