Українці та інші люди зі Східної Європи повідомляють про випадки дискримінації в центрах зайнятості (Jobcenter). Про це йдеться в дослідженні «Дискримінація людей зі Східної Європи – Jobcenter як ланка між ринком праці та системою соціального захисту», яке підтримало Федеральне антидискримінаційне відомство (Antidiskriminierungsstelle des Bundes).
«Недовіра як стандарт»
Дослідження описує ситуації, коли суспільні дебати про громадянський дохід (Bürgergeld) і наративи про «зловживання соціальною допомогою» переходять у повсякденну практику. Упередження можуть проявлятися в підвищеному скептицизмі, суворіших перевірках, різкішому тоні, надто критичному трактуванні документів, а також у тому, що інструменти підтримки, які формально доступні, не пропонують активно.
«Особливий статус» і суперечливі очікування
Автори зазначають, що швидший доступ українців до виплат за Соціальним кодексом II (SGB II) частина суспільства, а також працівники Jobcenter сприймають як «особливий статус». Українців не класифікують як шукачів притулку, натомість вони отримують Bürgergeld. Звідси виникають суперечливі очікування: з одного боку — уявлення, що українці «швидко інтегруються», з іншого — невдоволення через відчуття «нерівного ставлення» порівняно з іншими групами. За висновками дослідження, це частково впливає на комунікацію та готовність надавати всебічну підтримку. Водночас від расистської дискримінації страждають і сінті та роми з Болгарії або Румунії — їх часто називають «ледачими» і «злочинцями».
Мова, діти, дипломи: недооцінені перешкоди
Дослідження підкреслює: нижчі показники працевлаштування часто не можна пояснити «небажанням працювати» — натомість ідеться про реальні бар’єри. Серед них — мова, брак місць у дитячих садках, складна й тривала процедура визнання кваліфікацій, бюрократія, а також психологічні наслідки війни. У цьому контексті автори вказують на ризик «Job-Turbo»: тиск швидко погоджуватися на будь-яку роботу може скоротити час на вивчення мови й здобуття кваліфікації, а згодом призвести до нестабільної або низькооплачуваної зайнятості. Крім того, упередження можуть спричиняти ситуації, коли людей з України поспіхом схиляють до низькооплачуваної роботи.
Про дослідження
У звіті, опублікованому в грудні 2025 року, аналізується досвід українців, які приїхали до Німеччини від початку російського нападу на Україну, а також інших людей зі Східної Європи. Дослідження базується на 82 якісних інтерв’ю, проведених у 22 Jobcenter у період з вересня 2023 року по травень 2024 року. Співрозмовниками були працівники установ, постраждалі, а також експерти з питань консультування та права.https://www.antidiskriminierungsstelle.de/SharedDocs/downloads/DE/publikationen/Expertisen/studie_jobcenter.pdf?__blob=publicationFile&v=2
tun26021008