Склад німецької національної збірної з футболу на нинішньому чемпіонаті світу (ЧС) є «міжнародним» як ніколи раніше. До складу німецької збірної на ЧС увійшли 26 гравців. Із них 14, тобто 54 відсотки, мають міграційне походження. Про це свідчить дослідження Mediendienst Integration.
Ця частка значно вища, ніж серед населення Німеччини: у 2025 році міграційне походження мали 31,1 відсотка людей із німецьким громадянством. На попередньому ЧС 2022 року міграційне походження мали 42,3 відсотка німецьких гравців, а на чемпіонаті Європи 2024 року — 34,6 відсотка. На ЧС 2014 року, коли Німеччина стала чемпіоном світу, ця частка становила лише 26,1 відсотка.
Подвійне громадянство впливає на міжнародний футбол
Міжнародні дані показують, що таке етнічне різноманіття характерне для значної частини професійного футболу. За даними Centre on Migration, Policy and Society (COMPAS) Оксфордського університету, майже чверть усіх футболістів на ЧС народилися не в тій країні, за яку вони грають на полі. Йдеться приблизно про 300 із 1 248 футболістів.
Понад половина гравців збірної США має подвійне громадянство. У збірних Франції та Швейцарії цей показник також уже багато років перевищує 50 відсотків. Особливо високою є частка гравців із міграційним походженням у збірних Марокко — 73 відсотки, Конго — 85 відсотків, а також Кюрасао — 96 відсотків.
Багатонаціональна збірна Катару
Особливу роль відіграє збірна Катару, у складі якої представлені 11 різних національностей. У соціології спорту такі команди називають «багатонаціональними збірними».
Причиною цього є державна академія підготовки в Досі. Протягом багатьох років вона цілеспрямовано відбирала молоді таланти — насамперед з африканських країн та арабського регіону, привозила їх до Катару, навчала футболу та поступово надавала їм громадянство. Однак, на відміну від Європи, у повсякденному житті ці гравці часто отримують лише спортивний паспорт (Mission Passport), а не повноцінне постійне громадянство.
Франція готує гравців для всього світу
Протилежний приклад показує Франція: вона готує гравців у себе, але багато з них потім грають за інші національні збірні. До складів різних збірних на ЧС-2026 увійшли 99 футболістів, які народилися у Франції та мають французьке громадянство. Три чверті з них грають за країни, які колись були французькими колоніями або залежними територіями: Алжир, Марокко, Туніс, Сенегал, Кот-д’Івуар, Конго, а також за інші країни, зокрема Гаїті.
У цьому рейтингу після Франції йдуть Нідерланди з 67, Німеччина з 50 та Англія з 49 гравцями, які не виступають за країну свого первинного громадянства. Ці дані оприлюднила французька газета Le Parisien.
Через такі тенденції на чемпіонатах світу нерідко трапляється, що брати грають за різні національні збірні. Наприклад, брати Дуе грають за Францію та Кот-д’Івуар, а брати Вільямс — за Іспанію та Гану.
Соціологічні дослідження: глобальний ринок праці у професійному футболі
Ці міжнародні зв’язки також досліджують науковці. Соціологічні дослідження спорту показують, що міжнародний професійний футбол є глобалізованим ринком праці. Міграція гравців значною мірою пов’язана з економічною нерівністю між футбольними ринками.
Талановиті футболісти часто переходять із периферійних регіонів до фінансово сильних європейських ліг. Так виникають міжнародні міграційні мережі та транснаціональні кар’єрні шляхи. Нідерландський соціолог Тейс А. Велема підсумовує власне дослідження 2025 року так: «Результати показують, що міграція поєднує між собою всі країни світового футболу. Водночас найбільші міграційні потоки відбуваються між країнами, які тісно пов’язані мовно, економічно та географічно. Ці висновки підтверджують теорії, які наголошують, що мовні та географічні кордони визначають структуру міграції».
Зазвичай чемпіонати світу з командних видів спорту задумують як змагання між національними збірними. Однак наведені факти показують, що поряд із цим суперництвом існують і сильні міжнародні зв’язки. Талановиті гравці, які через міграцію мають два громадянства, можуть обирати, за яку країну виступати на міжнародному рівні, а в юнацькому віці іноді навіть переходити з однієї країни до іншої. Іноді вони також отримують нове громадянство завдяки своєму таланту. Отже, до спортивної конкуренції між командами додається ще й конкуренція за найкращих футболістів.
Додаткова інформація:
Скільки футболістів національної збірної мають міграційне походження? | Футбол | Різноманітність | Цифри та дослідження | Медіа-служба «Інтеграція»
Чи стала міграція складовою успіху на чемпіонаті світу? | COMPAS
ЧС-2026: Як Франція завдяки паризьким передмістям стала світовою футбольною потугою – Спорт – SZ.de
tun26061704