Близько 2200 років тому більшість населення півдня Німеччини становили кельти. Вони засновували великі поселення — так звані оппідуми. Одне з них, Altenburg/Rheinau, розташовувалося на Верхньому Рейні неподалік Шаффгаузена. Уже чотири роки археологи Земельного відомства з охорони пам’яток Баден-Вюртемберга проводять розкопки в Альтенбурзі та шукають сліди життя кельтів.
«Це був важливий торговельний центр», — переконаний керівник розкопок Гюнтер Віланд. Імовірно, тоді на двох півостровах у німецько-швейцарському прикордонні жили кілька тисяч людей. У цьому місці Рейн за кілька кілометрів нижче водоспаду біля Шаффгаузена утворює дві S-подібні петлі. Поселення на території сучасних Jestetten-Altenburg у районі Вальдсгут і Rheinau в кантоні Цюрих захищали два вали та мури. Їхні залишки можна побачити й сьогодні.
Недовгий розквіт торгівлі вином
Оппідум пізньолатенського періоду процвітав недовго — приблизно від 120 до 60 року до н. е. «Але життя тут вирувало», — каже археолог Віланд, керівник відділу бронзової та залізної доби Земельного відомства з охорони пам’яток. Особливо активно розвивалася торгівля вином. Дотепер археологи знайшли понад 15 000 уламків амфор. Вино привозили із Середземномор’я, ймовірно, передусім з Італії, а через південь Франції транспортували річками й озерами на північ. Античні джерела свідчать, що кельти дуже цінували цей напій. «Амфора з 25 літрами вина коштувала стільки ж, скільки раб у домашньому господарстві», — цитує Віланд. Не виключено, що римляни мали в Альтенбурзі торговельний пункт. На це вказують, зокрема, знахідки стилуса — палички, якою римляни писали на воскових табличках.
Срібні монети та бронза
«Можливо, ми навіть знайшли тут кельтський банк», — жартує Віланд у розмові з tuenews INTERNATIONAL. Цього року археологи знову знайшли понад 40 срібних монет, які кельти карбували безпосередньо на місці. За словами Віланда, це чітке свідчення монетного обігу. Імовірно, кельти познайомилися з монетами в Середземномор’ї під час переселень на південь і схід у IV столітті до н. е. «Зразками для перших кельтських монет були монети македонських правителів Філіпа II та Александра Македонського», — пояснює Віланд. За найману військову службу кельтам платили сріблом і золотом. Вони служили найманцями аж на території сучасної Туреччини та Близького Сходу.
Міський центр ремесел
«Альтенбург тоді був також важливим центром ремесел», — переконаний Віланд. Багато знайдених уламків належали посудинам, виготовленим на гончарному крузі, що свідчить про роботу спеціалізованих гончарів. Археологи також знайшли численні незавершені бронзові вироби, зокрема голки та пластини, а також багато металургійного шлаку — відходів від обробки металу. Імовірно, в Альтенбурзі відливали бронзу й виготовляли з неї різні вироби.
Знайдено також багато кісток тварин, передусім великої рогатої худоби та свиней. Для потреб місцевого населення такої кількості було б забагато, зазначає Віланд. Можливо, м’ясо заготовляли про запас і на експорт. Імовірно, тут працювали великі бойні та коптильні. Про це свідчать отвори в лопатках великої рогатої худоби, за які туші могли підвішувати.
Чи заснували місто переселенці?
Чому кельти залишили велике поселення лише через кілька десятиліть, невідомо. За припущенням Віланда, свою роль могли відіграти Галльська війна римського полководця Цезаря або германські племена, які просувалися з півночі. Приблизно у 60 році до н. е. поселення в Альтенбурзі припинило існування, а до приблизно 40 року до н. е. основний центр життя перемістився на інший півострів — у Rheinau.
Звідки раптово з’явилося стільки людей для заснування міста, також поки що залишається загадкою. Чи були це переселенці з інших поселень на півночі, які наприкінці II століття до н. е. були змушені залишити свої домівки? Чи, можливо, це були люди, які повернулися з військових походів у Південній Європі, про які згадують римські джерела?
Рідкісна знахідка стародавньої поверхні
Цього року археологам Земельного відомства особливо пощастило з ділянкою розкопок розміром 20 на 10 метрів. Вони дісталися до рівня, по якому колись ходили кельти, і виявили там мощення. Можливо, тут була своєрідна ринкова площа. Для місця біля входу за оборонним валом це не було б незвичним. Те, що сьогодні є археологічними знахідками, тоді було сміттям, яке просто викидали, або речами, які губили й затоптували в землю. «Завдяки цьому ми можемо зазирнути в повсякденне життя кельтів», — радіє Віланд. За його словами, такі знахідки трапляються рідко й мають особливу цінність.
Обережна робота археологів
Саме тому команда з 15 людей, серед яких багато волонтерів Товариства археології Баден-Вюртемберга, працює дуже обережно. Культурний шар — шар ґрунту зі слідами людської діяльності — знімають сантиметр за сантиметром, щоб зберегти численні знахідки. Після того як екскаватор зняв близько пів метра верхнього шару ґрунту, ділянку поділили на квадрати розміром два на два метри. Технічний керівник розкопок Андреас Нікель пояснює, що після кожних десяти сантиметрів заглиблення поверхню разом зі знахідками документують. Археологи працюють із квадратами в шаховому порядку, щоб можна було зафіксувати профілі з усіх чотирьох боків. Так стає видно товщину культурного шару. За словами Нікеля, вона різна — подекуди 10, а подекуди 15 сантиметрів. Археологи також частково розкопали круглу яму, заповнену відходами поселення. Для чого саме вона використовувалася, поки що невідомо.
Наступного року Віланд хотів би продовжити розкопки в Альтенбурзі. «Ця ділянка має величезний потенціал», — каже він. Археолог очікує нових несподіваних знахідок і відомостей про життя кельтів понад 2100 років тому.
Дізнатися більше про кельтів в Альтенбурзі та Rheinau можна на восьмикілометровому транскордонному кельтському маршруті. Naturpark Schaffhausen разом із громадою Jestetten та Земельним відомством з охорони пам’яток встановили вздовж нього інформаційні стенди:
https://www.natourpark.ch/tour/keltenrundweg/
Додаткова інформація:
https://de.wikipedia.org/wiki/Kelten
https://tuenews.de/kelten-im-suedwesten-2/
Кельти в латенський період:
https://www.praehistorische-archaeologie.de/wissen/die-eisenzeit/latenezeit/
https://www.denkmalpflege-bw.de/
https://www.gesellschaft-archaeologie.de/startseite.html
tun26091604