Мікропластик сьогодні можна виявити майже скрізь: у повітрі, ґрунті, продуктах харчування, арктичному морському льоді та навіть у глибоководних жолобах. Тому багато людей хвилюються за своє здоров’я. Однак за сучасними науковими даними фахівці Федерального інституту оцінки ризиків (BfR) вважають, що ризик для споживачів є радше низьким. Про це повідомляє Stiftung Warentest в огляді результатів досліджень.
Як мікропластик потрапляє в організм
У багатьох дослідженнях мікропластиком вважають частинки пластику розміром приблизно від одного мікрометра до п’яти міліметрів. До організму людини такі частинки потрапляють переважно з їжею, напоями та повітрям, яким вона дихає.
За даними Stiftung Warentest, мікропластик виявляли, зокрема, у мінеральній воді, меді, пиві, солі, фруктах, рибі та морепродуктах. Пластикова упаковка та кухонне приладдя також можуть сприяти потраплянню частинок у їжу. Крім того, дуже дрібні частинки можна вдихнути, наприклад, на вулицях з інтенсивним рухом або у забруднених приміщеннях.
Теоретично мікропластик може потрапляти безпосередньо в кровообіг під час ін’єкцій або через медичні вироби. Натомість потрапляння в організм через неушкоджену шкіру наразі вважається малоймовірним.
Чому ризик досі оцінюють як невисокий
Важливою причиною такої оцінки BfR є те, що більша частина проковтнутих частинок не потрапляє в кровообіг, а виводиться з організму. Частинки, які людина вдихає, можуть частково викашлюватися.
Дослідження на людських тканинах вказують на те, що кишківник, імовірно, поглинає лише близько 0,3 відсотка частинок розміром від 1 до 10 мікрометрів. Дуже дрібні частинки, щоправда, можуть потрапляти в кровоносні судини й поширюватися по організму. Однак переконливих доказів цього для людей поки що немає.
Критика порівняння з кредитною карткою
Часто повторюване твердження про те, що людина щотижня споживає до п’яти грамів мікропластику — тобто приблизно стільки, скільки важить кредитна картка, — фахівці нині вважають помилковим. За даними експерта BfR Хольгера Зіга, ця оцінка була значно завищеною. Сучасні критичні аналізи радше говорять про кілька мікрограмів на тиждень.
Що досі залишається нез’ясованим
Мікропластик уже виявляли в крові людини, венах, тканинах легень і печінки, грудному молоці, плаценті, яєчках та мозку. Однак, за даними Stiftung Warentest, такі результати слід оцінювати обережно, оскільки методи вимірювання складні, а зразки легко можуть бути забруднені пластиком.
Наразі науково не доведено механізму, який би показував, що мікропластик спричиняє у людини певні захворювання. Водночас дослідження вказують на можливий вплив, зокрема на активність ферментів, запальні процеси або імунну систему. Багато даних отримано в дослідженнях на клітинних культурах або в експериментах на тваринах, тому їх не можна безпосередньо переносити на людський організм.
Що доцільно робити в повсякденному житті
Фахівці не радять відмовлятися від окремих продуктів харчування через побоювання щодо мікропластику. Це, ймовірно, навряд чи допоможе суттєво зменшити його споживання. Насамперед важливо дотримуватися звичайної кухонної гігієни. Наприклад, Stiftung Warentest рекомендує замінювати пластикові обробні дошки, якщо на них є глибокі подряпини або заглибини.
Висновок фахівців: ризик для здоров’я від мікропластику наразі вважають радше низьким. Однак це не означає, що мікропластик є безпечним. Для надійнішої оцінки потрібні подальші дослідження, кращі методи вимірювання та більше наукових даних.
Додаткова інформація:
https://www.test.de/Gesundheitsrisiken-durch-Mikroplastik-Fachleute-halten-Risiko-derzeit-fuer-gering-6271125-0/
tun26060905