Співробітник tuenews INTERNATIONAL Юсеф Канжу, сирійський археолог і колишній директор Національного археологічного музею в Алеппо, у травні 2026 року знову поїхав до Сирії, щоб провести переговори щодо запланованих археологічних проєктів. Ця поїздка стала для нього особливою: студенти та професори археології з Університету Алеппо попросили його прочитати лекцію про 25 міжнародних археологічних проєктів у регіоні Алеппо у 2000–2010 роках. Цими розкопками він керував як директор музею, доки війна в Сирії не поклала край усій цій діяльності.
Перша лекція через 14 років
Ні студенти, ні дуже молоді професори, яким здебільшого близько 30 років, не знали точних результатів цих розкопок. Адже всі публікації на цю тему з’явилися переважно англійською мовою, а арабською їх майже немає.
Від останньої лекції Юсефа Канжу минуло 14 років. З 2003 до 2012 року Юсеф Канжу, якому зараз 54 роки, регулярно викладав археологію в університеті як директор музею. Свою останню лекцію він досі добре пам’ятає: «Коли я саме писав щось на дошці, раптом почув постріли перед будівлею факультету. Здивований, я зупинився й подивився на студентів. Але вони лише посміхалися й казали: “Пане докторе, це цілком нормально. Таке трапляється щодня. Просто продовжуйте”. Постріли лунали з боку військ режиму Асада, які безладно стріляли на вулицях і навіть на території університету. Після того дня я більше ніколи не повертався до університету, щоб викладати».
Великий інтерес до культурної спадщини
Інтерес до лекції Юсефа у травні 2026 року був величезним. Разом із дискусією та запитаннями вона тривала понад три години. Понад 100 людей — студенти, серед яких було багато жінок, професори, а також зацікавлені мешканці — прийшли до аудиторії, яка виявилася замалою.
Юсеф понад два дні — і частину ночей — зосереджено готувався до лекції та використовував старі нотатки: «Адже за час, що минув від моїх останніх лекцій про тодішні розкопки, я займався зовсім іншими справами: інвентаризацією культурної спадщини Сирії в умовах безжальної війни, а також заходами захисту, необхідними для її збереження», — пояснює Канжу.
Як розповів Юсеф Канжу у своїй лекції, археологічні розкопки в провінції Алеппо проводять уже понад 100 років. У 2000–2010 роках щороку там працювали близько 25 проєктів із 12 країн, серед них три — з Німеччини. Вони охоплювали всі археологічні епохи — від доісторичних часів до ісламського періоду. Водночас у межах цих проєктів навчалися студенти та співробітники музеїв із Сирії та інших країн, які згодом отримували університетські та фахові кваліфікації.
Лекція поширюється в соціальних мережах
Записи лекції Юсефа тепер можна знайти в інтернеті: «Багато людей з аудиторії знімали відео на телефони — зокрема й мою презентацію — а потім публікували їх у соціальних мережах».
Юсефу Канжу особливо запам’ятався один студент, який після лекції звернувся до нього німецькою мовою. Він родом з Ідлібу і разом із родиною втік до Німеччини, де й виріс. Німецькою він говорить краще, ніж арабською, але дуже хоче стати сирійським археологом. Канжу й надалі підтримує з ним зв’язок через WhatsApp.
Після заходу відбулося ще одне обговорення з професорами. Вони колись самі відвідували попередні лекції Юсефа як студенти, а згодом написали дисертації в Ірані, Єгипті та Алеппо — переважно на теоретичні теми, «адже під час війни актуальних розкопок уже не проводили», — зазначає Канжу.
Тому професори були дуже задоволені та здивовані представленими результатами досліджень. Вони побачили в цьому сильну мотивацію для присутніх студентів. Зараз ці студенти навчаються на першому курсі, на який зарахували 150 людей. Така велика кількість показує, якою високою повагою археологія користується навіть зараз, після закінчення диктатури в Сирії.
Ситуація в сирійських університетах напружена
У розмові з tuenews INTERNATIONAL Юсеф Канжу також розповів про нинішню ситуацію в сирійських університетах. За його словами, їхнє становище непросте, «оскільки протягом 15 років вони страждали від війни, занедбаності, браку фінансової підтримки та відтоку викладачів. Найбільше від цього постраждали й досі страждають студенти. Але зараз у кожному університеті є багато студентів, сповнених енергії та бажання діяти, а також повернулися деякі викладачі».
Попри велику потребу в сучасному технічному обладнанні, університети нині працюють у звичайному режимі та намагаються досягти належного рівня, який відповідав би рівню сусідніх країн. Юсеф повідомляє, що новий уряд останніми днями підвищив зарплати викладачів університетів до 1 000 доларів на місяць, щоб поліпшити рівень освіти. Водночас він сподівається, що додаткова фінансова та наукова підтримка надійде від європейських університетів, а також від сирійських фахівців в еміграції.
Надія на іноземну підтримку та туризм
Надію вселяє також зростання туризму в Сирії, яке помітив Юсеф Канжу: «Першу й найбільшу групу становлять сирійці, які виїхали під час війни і тепер приїжджають сюди з туристичною або сімейною метою. Другу групу становлять іноземні туристи».
Їх можна побачити в таких туристичних місцях, як фортеця Алеппо, Старе місто Дамаска — зокрема мечеть Омейядів — та античне місто Пальміра. Також у соціальних мережах з’являється помітна реклама туризму. «До війни Сирія була важливим туристичним напрямком, і багато людей працювали в цій галузі. Зараз вони намагаються повернутися до своєї колишньої роботи та скористатися великим інтересом до Сирії», — зазначає Юсеф.
Пов’язані матеріали про стан археології в Сирії на tuenews:
tun25041001
tun25032401
tun25031105
tun25071506
tun26052902